Спадщину не оформити через старий арешт майна: що робити, якщо нотаріус відмовляє
Якщо нотаріус відмовляє видати свідоцтво про право на спадщину через арешт, накладений на майно померлого роками тому, — це не завжди остаточний вирок. Суди регулярно знімають такі арешти, коли виконавче провадження, у межах якого його наклали, уже давно нежиттєздатне. Але є нюанси: сам факт, що виконавчий лист комусь повернули, ще не означає автоматичного зняття арешту. Нижче — як розібратися у вашій ситуації і що для цього потрібно довести.
Чому нотаріус відмовляє видати свідоцтво про спадщину
Арешт на нерухомість, накладений державним виконавцем, фіксується в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна — і доки запис там не скасований, нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину: це пряма вимога Порядку вчинення нотаріальних дій (підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II). Такий арешт міг бути накладений багато років тому — у межах виконавчого провадження про стягнення з померлого боргу перед банком. З того часу провадження могло завершитися, а запис у реєстрі — залишитися.
Чи втрачає спадкоємець право на спадщину через цей арешт
Ні. Верховний Суд послідовно визнає: спадкоємець, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку, стає власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини — тобто з дня смерті спадкодавця, а не з дня отримання свідоцтва. А власник має право захищати свої порушені права володіння та користування майном за главою 29 Цивільного кодексу України (захист права власності) — включно з ситуацією, коли арешт перешкоджає реалізації цього права.
Коли арешт на майно померлого вважається незаконним
Ключовий правовий висновок, яким керуються суди: наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Правова підстава — стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стаття 41 Конституції України.
На практиці це означає: якщо виконавче провадження давно завершене, виконавчий лист не пред'являвся повторно, а стягувач не заявляє жодних претензій — тривалість арешту сама стає аргументом на користь спадкоємця.
Чи достатньо того, що виконавчий лист повернули стягувачу
Тут важливо не переоцінити свої шанси. Закон прямо не зобов'язує виконавця знімати арешт лише тому, що виконавчий лист повернули стягувачу, — таке повернення не означає завершення виконавчого провадження сам по собі, і стягувач формально зберігає право пред'явити лист повторно в межах встановлених строків.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків. Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Ці винятки — випадки, коли арешт знімається одночасно з поверненням листа: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою нереалізоване майно боржника за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника (крім рішень немайнового характеру). У всіх інших випадках арешт залишається, і його зняття вимагає окремих підстав.
Тобто саме повернення листа — це ще не перемога. Перемогу дає поєднання декількох фактів одразу: повернення (чи завершення) провадження, спливу строку повторного пред'явлення і відсутності в стягувача реальних претензій — усе це треба встановити й довести окремо.
Коли арешт знімають, а коли питання лишається відкритим
| Ситуація | Результат |
|---|---|
| Провадження завершене, виконавчий лист повторно не пред'являвся, строк пред'явлення сплив і не поновлювався | Суд може зобов'язати зняти арешт як невиправдане втручання у право власності |
| Стягувач (банк) ліквідований як юридична особа, лист повторно не пред'являвся | Суд може зобов'язати зняти арешт |
| Лист просто повернули стягувачу, але строк повторного пред'явлення ще не сплив | Автоматичного зняття немає — потрібно чекати спливу строку або доводити інші обставини |
Хто подає позов — спадкоємець чи сам боржник
Це важливе процесуальне розмежування. Якщо арешт оскаржує сам боржник (сторона виконавчого провадження), Верховний Суд встановив: боржник не може подавати окремий позов про зняття арешту — лише оскаржувати дії чи бездіяльність виконавця в порядку розділу VII Цивільного процесуального кодексу. Але спадкоємець стороною виконавчого провадження не є — він власник спадкового майна з моменту відкриття спадщини, і захищає саме це право власності окремим позовом за главою 29 ЦК. Саме так побудувала свою справу позивачка, матір померлого боржника, у справі № 529/390/25.
Важливий нюанс: у тій же справі № 529/390/25 Верховний Суд окремо зазначив, що спадкоємець не є самостійним власником у розумінні статті 59 Закону «Про виконавче провадження» — тому позов про визнання права власності на спадкове майно в порядку цієї статті не буде ефективним способом захисту. Відтак робочий шлях для спадкоємця — позов саме про зняття арешту, а не про визнання права власності. Саме такий позов і задовольнив Верховний Суд.
Приклад з практики: як мати померлого домоглася зняття арешту
У справі № 529/390/25 банк наполягав, що за померлим залишився борг 84 292,16 грн, і на цій підставі заперечував зняття арешту. Та суд відхилив цей аргумент: сама наявність заборгованості не доводить, що виконавче провадження досі триває, — банк не надав доказів, що виконавчий лист пред'являвся повторно після повернення ще у 2011 році. Суд першої інстанції зняв арешт. Апеляційний суд це рішення скасував. Але Верховний Суд (Третя судова палата) постановою від 30.09.2026 скасував постанову апеляції й залишив у силі саме перше рішення — на користь спадкоємиці. Подібну логіку ВС застосував і в справах № 753/12589/23 та № 202/5715/24 — там арешт зберігався понад 9–10 років, а виконавчі провадження завершилися без реальних претензій стягувача.
Це важливий сигнал: невдала апеляція — не кінець справи, якщо позиція по суті обґрунтована.
Що робити, якщо нотаріус відмовив через арешт
- 1Отримайте від нотаріуса письмову відмову з посиланням на арешт — без неї немає що оскаржувати в суді.
- 2Замовте витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження — з'ясуйте, коли, яким органом і в межах якого виконавчого провадження накладено арешт.
- 3З'ясуйте долю цього виконавчого провадження: чи воно завершене, чи повернуто виконавчий лист, чи пред'являвся він повторно.
- 4Перевірте, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання і чи не поновлював його суд.
- 5З'ясуйте статус стягувача — чи не ліквідований банк чи інша організація-кредитор.
- 6Зверніться з позовом про захист права власності до суду за місцем знаходження майна, додавши підтвердження прийняття спадщини, витяг з Державного реєстру речових прав і докази стану виконавчого провадження.
Якщо нотаріус відмовив вам у спадщині через арешт на майні померлого — надішліть цю відмову та витяг з Єдиного реєстру заборон: перевірю, чи завершене виконавче провадження і чи є підстави для позову про зняття арешту.
Часті запитання
Так, якщо виконавче провадження завершене, строк пред'явлення виконавчого листа сплив, а стягувач не заявляє реальних претензій. Спадкоємець є власником спадкового майна з часу відкриття спадщини і може захищати це право в суді.
Ні. Саме повернення листа не зобов'язує виконавця знімати арешт — закон вважає це нормальним станом справ. Далі все залежить від строку повторного пред'явлення: доки він не сплив, арешт може зберігатися. Але якщо арешт зберігається роками після спливу строку і без реального виконавчого провадження, суд може визнати це порушенням.
Так. Якщо стягувач припинений як юридична особа, а виконавчий лист не пред'являвся повторно і строк сплив, це істотно підсилює позицію про незаконність подальшого збереження арешту.
За загальним правилом — три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Якщо цей строк пропущено і не поновлений судом, а арешт залишився — це самостійна підстава вимагати його зняття.
- Спадкоємець — не боржник: він захищає право власності окремим позовом про зняття арешту (у межах захисту за главою 29 ЦК), а не про визнання права власності, — і не оскаржує дії виконавця так, як мав би сам боржник.
- Повернення виконавчого листа стягувачу арешт автоматично не знімає — вирішує сукупність факторів: завершене провадження, сплив строку повторного пред'явлення, відсутність претензій стягувача.
- Невдала апеляція — не кінець справи: у справі № 529/390/25 Верховний Суд скасував рішення апеляції й залишив у силі перемогу спадкоємиці в першій інстанції.
Надішліть відмову нотаріуса та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження — перевірю, чи завершене виконавче провадження і чи сплив строк пред'явлення виконавчого листа, і підготую позов про зняття арешту.
Понад 20 років юридичної практики. Особисто здійснюю супровід спадкових та цивільних справ — від збору документів до повного захисту в суді.
Застереження: матеріали цієї сторінки мають виключно інформаційно-аналітичний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Кожна судова справа вимагає аналізу конкретних документів та обставин.